Науково-дослідна експедиція «Прип'ять – 2019»

8–21 серпня 2019 року Державна установа "Науковий гідрофізичний центр Національної академії наук України", Філія державної установи «Держгідрографія» «Дніпровський район Держгідрографії» та Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник провели спільну річкову комплексну науково-дослідну експедицію «Прип’ять–2019» в акваторіях головного навігаційного фарватеру р. Прип’ять

chernobil entry

Зліва направо: начальник управління навігації та гідрографії ДУ «Держгідрографія» кандидат технічних наук М.Ф. Голодов і співробітники Наукового гідрофізичного центру НАН України – керівник групи гідроакустичних досліджень доктор географічних наук А.Ю. Гордєєв, науковий співробітник групи О.І. Шундель, заступник керівника групи С.Г. Федосеєнков

8–21 серпня 2019 року Державна установа "Науковий гідрофізичний центр Національної академії наук України", Філія державної установи «Держгідрографія» «Дніпровський район Держгідрографії» (далі – ДУ «Держгідрографія») та Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник провели спільну річкову комплексну науково-дослідну експедицію «Прип’ять–2019» в акваторіях головного навігаційного фарватеру р. Прип’ять. Експедицію було організовано відповідно до положень Угоди про науково-технічне співробітництво між Науковим гідрофізичним центром НАН України, ДУ «Держгідрографія» та Заповідником від 19 липня 2019 року №122/2019.

Комплексні експедиційні дослідження виконувались у рамках реалізації пункту 1 (підпункт «в») Плану організації виконання Указу Президента України від 10 липня 2019 року №512/2019 «Про деякі питання розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», схваленого на засіданні Кабінету Міністрів України 24 липня 2019 року (протокол №29), і включали екологічний моніторинг, гідрографічні, гідроакустичні й гідрологічні дослідження.

Планом-програмою експедиційних робіт передбачалось отримати нові детальні дані про екологічний, гідрографічний, геологічний та гідрологічний стан головного навігаційного фарватеру р. Прип’ять від 30 до 62 км, гідроакустичні й геоморфологічні дані про рельєф дна в акваторіях, виявити навігаційні небезпеки, а також затонулі об’єкти, в тому числі замулені та малорозмірні.

Експедиційні роботи виконувались у кількох акваторіях:

  • акваторіях головного навігаційного фарватеру р. Прип’ять від 30 до 40 км та р. Уж (у межах Заповідника);
4

Картографічна схема проведення експедиції «Прип’ять–2019» в акваторіях головного навігаційного фарватеру р. Прип’ять від 30 до 40 км та р. Уж (у межах Заповідника)

  • акваторіях головного навігаційного фарватеру р. Прип’ять від 40 до 50 км (у межах Заповідника);
4

Картографічна схема проведення експедиції «Прип’ять–2019» в акваторіях головного навігаційного фарватеру р. Прип’ять від 40 до 50 км (у межах Заповідника)

  • акваторіях головного навігаційного фарватеру р. Прип’ять від 50 км до державного кордону з Республікою Білорусь (у межах Заповідника).
7

Картографічна схема проведення експедиції «Прип’ять–2019» в акваторіях головного навігаційного фарватеру р. Прип’ять від 50 км до кордону України з Республікою Білорусь (у межах Заповідника)

Дослідження виконувалися з використанням спеціалізованого судна «Дельфін», маломірного судна Aqua Spirit (судновласник – ДУ «Держгідрографія»), маломірних суден Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, а також спеціального наукового обладнання і технічних засобів Наукового гідрофізичного центру НАН України», ДУ «Держгідрографія» та Заповідника.

Гідрографічні дослідження здійснювалися на навігаційному фарватері й окремих небезпечних для навігації об’єктах шляхом прокладання дослідних галсів.

8

Експедиційні гідрографічні роботи з використанням однопроменевого ехолота на борту маломірного судна

Основними завданнями гідрографічних досліджень були:

  • визначення основного та додаткових суднових шляхів у межах Заповідника на річках Прип’ять і Уж та можливості використання його акваторій для безпечного судноплавства;
  • загального рельєфу дна;
  • встановлення характеру й розташування навігаційних небезпек;
  • виявлення додаткових суднових ходів і місць якірних стоянок;
  • визначення характеру й інтенсивності переформувань рельєфу дна та корінних берегів.

Гідрологічні дослідження проводилися в акваторіях під час робіт на станціях і передбачали вивчення характеру та сили течій, вимірювання швидкості течій на різних водних горизонтах, прозорості й температури води, а також дослідження фізичних і динамічних характеристик річкового русла.

Інструментальні вимірювання під час гідрологічних досліджень виконувалися з використанням стандартних гідрометеорологічних приладів – глибоководних термометрів, вимірювача течій, диска Секкі.

Здійснення гідроакустичних досліджень мало на меті вивчення геоморфологічних і літологічних особливостей дна й дослідження затоплених об’єктів природного та штучного походження дистанційними методами.

Гідроакустичні дослідження виконувалися на відповідних галсах під час маневрування спеціалізованого судна «Дельфін» і маломірного судна Aqua Spirit.

Одним із основних завдань гідроакустичних досліджень була площинна гідроакустична зйомка акваторій для виявлення на їхньому дні й у водній товщі об’єктів природного та штучного походження, в тому числі потенційно небезпечних підводних об’єктів. Для знайдених об’єктів визначалися географічні координати і розміри та було побудовано 3D-схеми інтенсивності відбитого сигналу.

До інших завдань експедиційної гідроакустичної групи належали:

  • апробація оптимальних методик проведення гідроакустичних спостережень і науково-технічного оновлення методів та програмно-технологічних засобів збору, аналізу, зберігання, передачі гідрофізичних даних;
  • побудова геоморфологічних інформаційних моделей для різних ділянок дна з урахуванням структурних і літологічних характеристик і встановлення механізмів накопичення певних літологічних типів сучасних руслових донних відкладів річок Прип’ять та Уж.
9

Експедиційні групи під час спільної роботи у руслі р. Прип’ять. На першому плані – заступник керівника групи гідроакустичних досліджень С.Г. Федосеєнков проводить гідроакустичні вимірювання

Екологічний моніторинг під час експедиційних досліджень проводився з метою виявлення на р. Прип’ять і її берегах потенційно небезпечних предметів, покинутих плавзасобів та інших об’єктів, які залишилися після ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

10 10

Напівзатоплені судна – одна з головних навігаційних небезпек у руслі р. Прип’ять

9

Співробітник Заповідника візуально обстежує покинуте судно на березі р. Прип’ять

Для вивчення радіаційного й екологічного стану р. Прип’ять співробітники Заповідника на додачу до річкових досліджень здійснили радіаційно-екологічний моніторинг:

  • за допомогою дозиметра TERRA-P на березі на поверхні ґрунту;
  • з повітря з використанням безпілотного літального апарату.
11

Співробітник Заповідника візуально обстежує покинуте судно на березі р. Прип’ять

Виконання спільних комплексних робіт експедиції спрямовувалося на:

  • створення безпечних навігаційних умов судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, отримання сучасних гідрографічних і гідроакустичних даних, виявлення змін загального рельєфу дна річкового русла, встановлення характеру й розташування навігаційних небезпек;
  • удосконалення методології організації та проведення спільних досліджень на спеціалізованих суднах із комплексним використанням технічних засобів дослідження річкового середовища.

Результати, одержані під час комплексних експедиційних досліджень, використовуватимуться для сприяння створенню нових маршрутів відвідування Заповідника, зокрема маршруту з використанням водних шляхів, із облаштуванням відповідних контрольно-пропускних пунктів і візит-майданчиків.

Крім того, отримані емпіричні дані можуть використовуватись у процесі прогнозування екологічного стану річкового русла, змін донного рельєфу, для коректури річкових карт і посібників для плавання (з урахуванням фактичного гідрографічного, гідроакустичного й гідрологічного стану аномальних ділянок досліджуваних акваторій), а також при уточненні рекомендацій для безпечного судноводіння, плануванні днопоглиблювальних робіт, розробленні туристичних маршрутів заповідника, формуванні та поповненні бази океанографічних даних.

13

Спільну комплексну науково-дослідну експедицію «Прип’ять–2019» успішно завершено

seal

Державна установа "Науковий гідрофізичний центр Національної академії наук України" є однією з провідних установ з розвитку океанографічних досліджень в Національній академії наук України. Читати більше »

Партнери

Наша робота неможлива без Вас